«Екологія, охорона навколишнього середовища: освіта, наука, практика»

фото Совгіра С.В.
 

Керівник наукової школи

Совгіра Світлана Василівна

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри хімії, екології та методики їх навчання

 

Діяльність наукової школи. Школа заснована у 2009 році, функціонує на базі науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, результати діяльності членів наукової школи висвітлюються в щорічному виданні «Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ».

Члени наукової школи є співрозробниками держбюджетних тем: «Біолого-географічне дослідження квазіприродних ландшафтів центральної частини України із включенням їх в складову екомережі України» (2009−2010 рр., державний реєстраційний номер 0109U000007), «Дослідження потенціалу ландшафтних екосистем Центрального Побужжя для формування екомережі України та залучення молоді до природоохоронної роботи» (2011−2012 рр., державний реєстраційний номер 0110U007911), «Інтеграція технологій екологізації й енергозбереження в освітніх закладах та залучення молоді до заощадження природних ресурсів» (2013−2014 рр., державний реєстраційний номер 0113U000330).

Керівник наукової школи Совгіра С. В. є розробником проблеми «Теоретико-методичні основи формування екологічного світогляду майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах» в рамках комплексної наукової теми кафедри хімії, екології та методики їх навчання «Дослідження біологічного, ландшафтного різноманіття та вивчення і покращення екологічного стану водних ресурсів Центрального Побужжя». Метою роботи є обґрунтування теоретико-методичних основ, концептуальних засад, функціональної структури екологічного світогляду та розробки моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів і експериментальної перевірки ефективності її впровадження у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

Актуальність проблематики. Сучасна екологічна ситуація вимагає нагального розв’язання. У наш час відбувається пошук напрямів вирішення екологічних проблем, шляхів гармонізації відносин суспільства, людини й природи, що залежить від гуманітарного потенціалу суспільства, рівня освіти та культури населення.

Одним з підходів до розв’язання цієї проблеми є формування в кожної людини нового мислення, що спрямоване на зміну стратегії у визначенні мети, шляхів і методів розвитку цивілізації як необхідного чинника виживання людства в умовах екологічної кризи. У контексті гармонізації відносин суспільства й природи важливо виховати, насамперед у молоді, ціннісне ставлення до навколишнього природного середовища на основі знання законів природи, відповідно до логіки природних процесів. Особлива роль у цьому належить учителеві, який має цілеспрямовано виховувати екологічно грамотних і відповідальних людей. Відповідно й сам учитель повинен мати погляди та переконання щодо гармонійної єдності людини й природи.

Враховуючи вищесказане, наукові інтереси членів школи включають збереження навколишнього середовища на онові дослідження екологічних проблем, їх вирішення; інноваційні технології екологічної освіти у підготовці студентської молоді.

Методологічною основою досліджень, які здійснюють члени наукової школи є теорія пізнання, фундаментальні положення класичної філософії та природничих наук про взаємозв’язок, взаємозалежність і єдність людини та природи, всебічний розвиток особистості, здатної до гармонійної взаємодії з навколишнім природним середовищем.

У вирішенні проблеми формування в майбутніх учителів екологічного світогляду методологічні основи поєднують різні наукові підходи – світоглядний, системний, синергетичний, особистісно діяльнісний, що взаємодоповнюють один одного.

Світоглядний підхід дає змогу збагатити навчальні дисципліни, виховний процес, науково-дослідницьку діяльність, природоохоронну роботу світоглядними ідеями гармонійного співіснування людини й природи, що сприяло розвитку різних підструктур особистості студента – знань, умінь їх застосовувати для вирішення конкретних екологічних та педагогічних завдань, спрямованості, мотивів, оцінних суджень, вольових якостей, переконань.

Системний підхід до вивчення процесу формування екологічного світогляду майбутніх учителів дозволяє створити підґрунтя для розкриття закономірностей, зв’язків між окремими елементами системи, які утворюють єдине ціле.

Синергетичний підхід допомагає виявити загальні закономірності в процесі організації складних елементів систем різної природи (процесу накопичення знань, розвитку поглядів, формування переконань тощо) і звернути увагу на те, що захоплення відособленими вищеназваними складниками обмежує можливість пізнання суті й проектування розвитку всієї системи.

Особистісно діяльнісний підхід дає можливість розвинути в майбутнього вчителя інтереси, погляди, переконання в необхідності гармонійної взаємодії з природою, змінити антропоцентричні погляди на екоцентричні, сформувати активну екологічну позицію, що сприяло ефективному цілеспрямованому формуванню в них екологічного світогляду.

Теоретичну основу дослідження членів наукової школи становлять сучасні фундаментальні дослідження філософії, педагогіки, психології, екології про взаємовплив людини і навколишнього середовища та роль активної екологічної позиції у формуванні екологічного світогляду, які можна представити за рівнями: філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий, технологічний.

Філософський рівень визначає світоглядний підхід до процесів пізнання й перетворення навколишньої дійсності. Зміст його – закони, категорії, принципи пізнання світу, тенденції розв’язання цих питань представлено в працях класиків філософської думки (Ф. Бекон, Г. Гегель, Т. Гоббс, П. Гольбах, Р. Декарт, Дж. Локк, Б. Спіноза) та сучасних філософів (О. Базалук, М. Кисельов, В. Крисаченко, А. Толстоухов).

Загальнонауковий рівень визначається теоретичними концепціями, принципами, методами, підходами в дослідженні онтогенезу особистості на окремих етапах її формування, розробленими видатними педагогами (Я. Коменський, М. Монтессорі, І. Огієнко, І. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, К. Ушинський, В. Сухомлинський, В. Червонецький, С. Швацький) та сучасними науковцями (С. Гончаренко, І. Зязюн, О. Сухомлинська, М. Ярмаченко та ін.).

Конкретно-науковий рівень включає сукупність методів, принципів дослідження і процедур, які застосовуються в екологічній освіті (В. Вербицький, А. Захлєбний, І. Зверєв, А. Миронов, Г. Пустовіт, І. Суравєгіна, Г. Тарасенко, С. Шмалєй).

Технологічний – методика й техніка дослідження, тобто набір процедур для отримання достовірного емпіричного матеріалу та його первинної обробки, після чого його можна включати в масив наукових знань (А. Алексюк, Ю. Бабанський, Н. Волкова, М. Скаткін, В. Сластьонін, Н. Тализіна, Д. Чернилевський).

Завдання наукової школи. Концентрувати наукову думку навколо проблем освітніх, наукових, практичних напрямів екології й охорони навколишнього середовища за рахунок:

− проведення теоретичних та експериментальних досліджень з актуальних проблем екологічної освіти;

− розробки навчальних програм, посібників, підручників із екології, методики навчання екології та охорони природи;

− забезпечення підвищення якості екологічної підготовки майбутніх учителів та вдосконалення наукової кваліфікації професорсько-викладацького складу університету;

− залучення до вирішення нагальних екологічних проблем студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів, учителів;

− організації наукових досліджень спільно із школами, іншими ВНЗ, науковими закладами Національної академії педагогічних наук України шляхом координації тематики наукових робіт, організації спільних наукових досліджень, проведення конференцій, нарад тощо.

Наукові напрями досліджень школи:

  1. Розвиток вітчизняної освіти і педагогічної науки.
  2. Теорія і практика екологічної освіти і виховання.
  3. Розвиток та вдосконалення екологічної освіти в навчальних закладах.
  4. Технологія та організація природоохоронних робіт.
  5. Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення.

Члени наукової школи та їх дослідження:

Люленко Світлани Олександрівна. Тема дисертаційної роботи: «Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін до природоохоронної роботи в загальноосвітній школі», спеціальність 13.00.04 – теорія і методика виховання. Захист 26.11.2014 р.;

Кугай Марина Сергіївна. Тема дисертаційної роботи: «Підготовка майбутнього вчителя географії до екологічного виховання учнів», спеціальність 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Захист 25.06.2015 р.;

Бойко Юлія Степанівна. Тема дисертаційної роботи: «Формування аксіологічних установок до здорового способу житя у студентів вищих навчальних закладів», спеціальність 13.00.04 – теорія і методика виховання. Захист 26.03.2015 р.;

Задорожна Олена Михайлівна. Тема дисертаційної роботи: «Формування світоглядних переконань у студентів педагогічних університетів засобами природоохоронної діяльності», спеціальність 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.

Душечкіна Наталія Юріївна. Тема дисертаційної роботи: «Формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах», спеціальність 13.00.07 – теорія і методика виховання.

Коваль Інна Віталіївна. Тема дисертаційної роботи: «Правове виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу», спеціальність 13.00.04 – теорія і методика виховання.

Гензьора Тетяна Миколаївна. Тема дисертаційної роботи: «Методика підготовки майбутнього вчителя біології до формування наукової картини світу у старшокласників», спеціальність 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.

Скоморох Леся Михайлівна. Тема дисертаційної роботи: «Підготовка майбутнього вчителя хімії до використання інформаційно-комунікаційних технологій у школі», спеціальність 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.

Куцолабська Вероніка Павлівна. Тема дисертаційної роботи: «Особистісно-професійна підготовка майбутніх вчителів хімії у вищих навчальних закладах», спеціальність 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.

Основні досягнення наукової школи у сфері природоохоронної діяльності полягають у створенні заповідних територій: гідрологічного заказника «Бабків ставок» (2009 р.), ботанічних заказників «Крисякове» (2009 р.), «Великосевастянівські яри» (2010 р.), «Ракова левада» (2010 р.), «Лядське» (2010 р.), пам’яток природи місцевого значення «200-річний дуб» (2010 р.), «Дуб свічка» (2010 р.), «Дуб Недзельського» (2010 р.), «Три дуба» (2010 р.), «Дуб Тризуб» (2010 р.), «Дуб Крислатий» (2010 р.), «Дуб Химерний» (2010 р.), «Дуб Карпа» (2015 р.) «Урочище Вільхове» (2012 р.) та проведенні щорічних природоохоронних акцій «Година Землі», «Збережемо чистоту водойм», «День довкілля», «Дні благоустрою», «До чистих джерел», «Збережемо первоцвіти», «Не рубай ялинку».

Громадське визнання досягнень представників школи:

2012 р. − нагородження науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта» подякою за вагомий внесок у забезпеченні реалізації екологічної політики та за І місце у Всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел − 2012» (виконавець Совгіра С. В.).

2013 р. − нагородження Люленко С. О. у номінації «Кращий молодий дослідник 2013».

2014 р. − нагородження Совгіри С.В. подякою Міністерства освіти і науки України за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів та плідну науково-педагогічну діяльність.

2015 р. − перемога у Сьомій міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті» та нагородження науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта» Дипломом лауреата конкурсу І ступеня у номінації «Науково-методичний та організаційний супровід упровадження інноваційних підходів в систему екологічної освіти» (виконавець Совгіра С. В.).

Співпраця з ВНЗ, науковими установами, загальноосвітніми навчальними закладами.

Відповідно до діючих угод про співпрацю виконується наступна робота:

Згідно угоди про співпрацю, Інститутом агроекології і природокористування НААН України здійснюється координація діяльності науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта».

В рамках угоди із Інститутом геологічних наук НАН України досліджується імпактна структура «Іллінецький кратер» Вінницької області. За результатами науково-практичних експедицій здійснено обґрунтування на створення геологічного заказника місцевого значення «Іллінецький кратер».

Співпраця у напрямі обміну науковою інформацією, спільного видання викладачами підручників і навчальних посібників з вищої освіти, реалізації в навчальному процесі інноваційних технологій, нових методів та засобів навчання з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій намічена згідно угоду про співпрацю із Вінницьким національним технічним університетом.

В рамках угод про співпрацю з Іллінецьким, Бершадським, Полонським відділами освіти та загальноосвітніми навчальними закладами Черкаської, Вінницької, Кіровоградської областей передбачається співробітництво з метою впровадження в навчальний процес науково-методичних розробок, методичних систем навчання та програмно-методичного забезпечення, а також забезпечення організації і проведення на базі навчальних закладів педагогічних практик студентів університету, подальше працевлаштування випускників ВНЗ, проведення профорієнтаційної роботи.

Виконання НДР, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. За час існування школи виконувалося 3 держбюджетних теми. Із 2015 року виконується четверта держбюджетна тема «Технологія оздоровлення ландшафтних комплексів малих річок Центрального Побужжя та залучення молоді до природоохоронної роботи» (2015−2016 рр., державний реєстраційний номер 0115U000198).

Членами наукової школи підготовлено 3 кандидата наук; опубліковано 6 монографій, 3 підручники, 65 навчальних посібників; отримано 34 авторських свідоцтва; проведено 3 Міжнародних та 5 Всеукраїнських конференцій, 50 семінарів.